Поделиться в социальных сетях:

Чи не кожна наречена перед весіллям запасається рушниками на щедру долю та щасливий шлюб. Але якими ж повинні бути ці рушники? Адже відомо, що у кожному із них закодовані таємні знаки наших предків, які можуть впливати на долю молодят.
 
           Величезний вибір весільних рушників на ринку спокушує своїм розмаїттям, але серед нього дуже важко відшукати такий рушник, який би зміг стати весільним оберегом молодят на усе життя. Це пов’язано з тим, що серед вишитих рушників на ринку дуже мало таких, що с п р а в д і відповідають весільним канонам наших предків.  
                               Як же правильно вибрати весільний рушник?
 
Весільний рушник – це річ сакральна, яка повинна захищати молодят від усіляких напастей та надихати жити у любові, злагоді, добробуті та щасті.  Під час створення весільного рушника закладається майбутня програма існування молодої сім’ї.
Обрядовий рушник має зберігати в собі лише найкращі мрії, найсвітліші думки та почуття. Але у ситуації із придбаними рушниками із ринку чи магазину ви практично ніколи не зможете дізнатися точно х т о  та  з  я к и м и   д у м к а м и створював цю річ.
Сучасні ескстрасенси дослідили вишивальну голку, нитки, вишивання і з’ясували, що ці знаряддя рукодільниці проводить у сотні разів більше біологічної енергії, ніж такий самий за розміром і товщиною шматочок сталевого дроту. Більше того, рушник здатен інформаційно намагнічуватися під час вишивання і отриману інформацію передавати. Боронь Боже під час вишивання думати про щось погане, сваритися, злитися на когось, адже тоді весільний рушник  наповнюється негативними програмами. 
Наші предки вважали, що весільний рушник має вишивати сама наречена, або ж її мати. На це є багато серйозних  причин. Та якщо за якихось обставин це не можливо зробити, то подбайте хоча б про вибір вишивальниці. 
 
Весільний рушник має вишивати здорова жінка, у якої добре склалося подружнє життя. Поспілкуйтеся із нею напередодні, дізнайтеся більше про неї і  її життя-саме вона відповідатиме за програму вашого майбутнього подружнього життя та інформацію, яку транслюватиме у найвідповідальніший день ваш весільний рушник.
            Також зверніть увагу на полотно. Полотно рушника - символ самого життя, життєвої дороги, на якій постають візерунки долі. Важливо, щоб воно мало якомога менше число обрізаних нитей для того, щоб благодать, яка дана вам Богом не переривалася. Для весільного рушника не варто брати вишивальне полотно типу Aida, яке обрізується з усіх 4 боків із загального рулону. Ідеально, коли це домоткане полотно, яке не обрізується. Також підійде спеціальне рушникове полотно, яке можна придбати у магазинах.  У нього буде всього два обрізані кінці невеликі за розмірами. 
 
             Важливо, щоб полотно на рушник було довгим - близько 2 - 3-ох метрів (на довге і щасливе життя) -  чистим та цільним. Зшивати весільний рушник із двох частин категорично заборонено, щоб не накликати біди на молоду сім’ю. 
            Вишивка – це чи не найважливіше у рушнику. Експерименти із вимірювання енергетичного потенціалу весільного рушника засвідчили, що один бік весільного рушника завжди має заряд “плюс”, другий — “мінус”. Посередині рамка екстрасенса завжди  стоїть на “нулі”. Позитивний заряд має  той кінець полотна, що вишивають першим. На цю сторону має  ставати наречений. Другий кінець — жіночий і підсилює наречену. Чоловікові ж він може зашкодити і навпаки. 
  
Тому, якщо ви прагнете підсилити свій союз за допомогою весільного рушника, подбайте про мітки. Вони позначатимуть перший (правий- чоловічий) і другий (лівий- жіночий) вишиті кінці. До речі, у давнину узор на лівому і правому кінцях ніколи не був тотожний. На них, як у грі на уважність, завжди можна знайти кілька помітних розбіжностей. 
            Візерунки, які заквітчують весільний рушник також багаті на значення. Я б назвала їх «мовою узору». Задяки поєднанню різних візерунків на весільному рушнику можна розповісти історію всього роду, вознести хвалу та молитву Богу, або ж набажати своїй сім’ї любові, взаєморозуміння,здоров’я, багатства,  благословення і підтримки Вищих сил. Усе залежить від того як і які узори підібрати та як їх розмістити на полотні весільного рушника. На цьому я  детальніше зупинюся у наступних постах.
 
            А наостанок розповім вам одну життєву історію, яка сталася не так давно  у сусідньому місті.
Матір старанно вишила синові весільного  рушника. Молодята справили обряд і зажили мирно, але... нещасливо. Дружина довго не могла завагітніти, коли ж нарешті усе, здавалося, пішло на лад, дитина народилася мертвою. Нещастя ніби чорною хмарою повисли над сім’єю: автомобільна аварія, втрата роботи, хвороби... Негаразди сипалися на голову наче град із неба. Доки чоловік не узяв до рук весільного рушника. Він, той, хто до цього був переконаним матеріалістом не повірив своїм очам- усі їхні біди запрограмувала мати своєю вишивкою. Чоловік, не довго думаючи, пожбурив його прямісінько матері в ноги. «Викинь геть! Через нього усі наші нещастя!» .
            Мати, здивувалася такій поведінці сина. Він завжди  був лагідний до неї. А тут таке… Словом, вона вирішила звернутися до знавців та зрозуміти що ж не так з її рушником, який так  роздратував сина. Ось що розповів працівник Українського центру народної культури “Музей Івана Гончара” завідуючий сектором “Тканина” майстер народного мистецтва з вишивки Юрій МЕЛЬНИЧУК: 
— В обрядовому рушникові було щонайменше дві неприпустимі помилки. Перша полягала у тому, що жінка зшила його з двох шматків полотна. Місце з’єднання вона так майстерно замаскувала мережкою, що його зовсім не видно. Але ж, окрім декоративної, весільний рушник має ще й магічну функцію. Вишите полотно, на яке стають молоді, означає життєву дорогу. У цьому випадку вона виявилася перерізаною. Фатальною була й композиція узору. На обох кінцях рушника мати зобразила традиційну квітку-вазон, котра з давніх-давен символізує дерево роду. Під нею орнамент. Але вишивка видалася майстрині надто бідною, бо вгорі залишилося багато незашитого полотна. Тому над квіткою вона помістила ще одну суцільну смужку орнаменту. 
Вишивальниця не знала, що біле полотно в центрі рушника символізує потік Божого благословення, котре живить дерево роду. Зображена над квіткою лінія закрила доступ до неї благодатної енергії. У житті це могло б означати бездітність чи навіть загибель молодої пари. Отже виходило, що той весільний рушник хоч і був майстерно вишитий добрими материнськими руками, справді ніс у собі страшну програму знищення роду.
 
Тому відроджуючи традиції, слід насамперед розуміти їхнє значення.