Поделиться в социальных сетях:

Любити - це дієслово "Стерпиться, злюбиться!" - цю приказку знають усі. Колись шлюби брали не так як серце веліло, а  як батьки сказали. Тепер, на відміну від наших пра-пра-пра-прабабусь, ми самі вибираємо собі в чоловіки тих, хто нам подобається. І в цьому наша свобода і відповідальність за те, щоб Любов між нами жила завжди. Але що робити, якщо уже не так легко терпиться, і здається, що, можливо, й не любиться?...     В Індії й нині батьки приймають остаточне рішення з ким одружиться їхня дитина, але ще тоді, коли вона зовсім маленька. Уявіть, ваш шлюб уже давно пропланований і ви не маєте жодної можливості вплинути на вибір своєї половинки! Сучасним жінкам це не подобається, але індійки їм відповідають:         «Ви виходите заміж за того, кого любите. А ми вчимося любити того, за кого виходимо заміж».         І в їх словах є велика правда про Любов.                         Стівен Кові у своїй книзі «7 навиків високоефективних сімей» розповідає: після семінару до нього підійшов чоловік і сказав, що вже не любить свою дружину. - Що мені робити? - запитав він. - Любіть її, - відповів Стівен. - Ви, певно, мене не зрозуміли - я вже не люблю її. - Тим більше, вам потрібно почати любити її. Любити - це дієслово. Значить, це дії. Дбайте про неї, слухайте її, намагайтеся її зрозуміти. Вчіться любити її .      Саме цього не вистачає сучасним парам і сім’ям. Розуміння, що любов - це не просто хімія гормонів, яка випаровується через 18 місяців. Любов - це робота, це праця, це дії.     «Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається не гордиться, не безчинствує, не шукає свого, не дратується, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе переносить. Любов ніколи не перестає ...» (Біблія, Послання до Коринян)   Якщо детальніше розібрати по пунктам, то: • Довготерпить - це означає, що вона здатна перемогти образу і невдоволення, а також здатна пробачити образливі слова, претензії, непорозуміння, протилежну думку і світовідчуття.   • Милосердствує - це про те, що любов здатна бути поблажливою до помилок, готова розуміти, допомагати і підтримувати. Безкорисно.   • Не заздрить – тобто  Любов приймає і радіє тому, що є, і не порівнює своє щастя зі щастям сусіда. У мене є рівно стільки, скільки потрібно мені.   • Не величається і не пишається - це означає, що любляча людина може легко відмовитися від того, щоб бути правою, перестати «якать» в будь-якій ситуації. І це також про відсутність презирства і зверхності.   • Не безчинствує - це про те, що немає любові в істериках і скандалах, немає її і в крику, і рукоприкладстві, не може бути її в будь-якій формі насильства і жорстокості. Адже іноді жорстокість може бути тихою - як, наприклад, ігнор.   • Не шукає свого - тобто в любові ми здатні жертвувати своїм часом, увагою, заняттями, комфортом - заради щастя близької людини.   • Не дратується - це означає, що та людина ,яка любить, здатна приймати іншого таким, яким він є, не намагаючись його переробити на свій манер.   • Не мислить зла - це про те, що Любов далека від помсти та ідей справедливості «око за око» і подібних. Любові немає і в докорах, саркастичних жартах чи підколах.   • Не радіє з неправди, але тішиться правдою - тобто любляча людина завжди чесна і правдива. Хоча правда не завжди буває красивою і легкою. Така поведінка є основою довіри.   • Все зносить, вірить - це про те, що Любов не слухає пліток і цілком довіряє. Всім серцем. Любов без довіри - це вже не любов.   • Всього сподівається - означає, що іноді можна триматися тільки за надію, і це врятує у важку хвилину. Навіть коли здається, що сподіватися нема на що, вона здатна врятувати.   • Все переносить - тобто здатна прощати по-справжньому, всім серцем. Навіть якщо кохана людина чинить недобре, некрасиво, робить боляче. Любов здатна прощати - але не з позиції зверхності над  шкодливим кошеням, а з позиції прийняття та любові.   • Ніколи любов не перестає - це значить - ніколи. Ні за яких зовнішніх обставин. Як би не вела себе інша людина. Любов взагалі не залежить від того, як вона себе веде. Вона просто є. Завжди.   Любов – це коли я приймаю іншу людину такою, яка вона є, і можу пожертвувати своїм комфортом і правотою заради її щастя. Головне в жертовності не переборщити, тому що жертвувати комфортом - це не те ж саме, що жертвувати всім.     Любов -  це постійна робота над собою. В ній гартується дух,розум, розкривається серце.      Через стосунки в парі ми можемо прийти до Бога, який за своєю природою і є Любов. Але для цього треба прикладати зусиль.        Це не схоже на ту картину вічного свята, яку ми часто малює в своєму розумі. Саме тому ми і не можемо будувати щасливі сім'ї - адже ми не розуміємо, що таке любов і не вміємо любити по-справжньому.       Любити - це дієслово. Автор: Тата Кучер